Презентаційна довідка ЮФ "Імператив плюс" по екопроектам

Вступна частина

Уявляється, що в Україні не є секретом майже катастрофічний стан з екологією, що напряму впливає на якість  та тривалість життя українців.

По суті такий стан навіть законодавчо визнається на державному рівні.

Так, у розділі І «Загальні положення» Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затверджених Законом України № 2818-VI від 21 грудня 2010 року відзначається, що «антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу.

Тривалість життя в Україні становить у середньому близько 66 років (у Швейцарії – 80, у Польщі – 74). Значною мірою це зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок провадження виробничої діяльності підприємствами гірничодобувної,  металургійної, хімічної промисловості та паливно-енергетичного комплексу.

Першопричинами екологічних проблем України є:

- успадкована структура економіки з переважаючою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов;

- зношеність основних фондів промислової і транспортної інфраструктури;

До забруднюючих речовин, що переважно викидаються в атмосферне повітря, належать оксид азоту, оксид вуглецю, діоксин та інші сполуки сірки, пил.

Збільшується кількість випадків перевищення встановлених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Основними причинами, що зумовлюють незадовільний стан якості атмосферного повітря в населених пунктах, є недотримання підприємствами режиму експлуатації пилогазоочисного обладнання, нездійснення заходів із зниження обсягу викидів забруднюючих речовин до встановлених нормативів, низькі темпи впровадження новітніх технологій та значне збільшення кількості транспортних засобів, зокрема, тих, що вичерпали строк придатності.

Водокористування в Україні здійснюється переважно нераціонально, непродуктивні затрати води збільшуються, об’єм придатних до використання водних ресурсів внаслідок забруднення і виснаження зменшується. Практично всі поверхневі водні джерела і грунтові води забрудненні. Основні речовини, які призводять до забруднення, - сполуки азоту, фосфору, органічні речовини, що піддаються окисленню отрутохімікатів, нафтопродукти, важкі метали, феноли.

Стан земельних ресурсів в Україні близький до критичного».

Отже, фактично на сьогодні природне довкілля в Україні є небезпечним для біологічного життя   людини.

У той же час, державні інституції, які мають відповідати за дотримання правил техноекобезпеки є зруйнованими  та корумпованими і своїх функцій належним чином не виконують».

Пілотні екоправові проекти України.

Коротка історія.

У 2005 року в Україні  приватним підприємством «Юридичною фірмою «Імператив Плюс» започаткована реалізація кількох   ексклюзивних екоправових проектів,  які мають на меті привернути увагу суспільства до глибинної сутності екологічних проблем та порушення екологічних прав українців, що стало б основою для їх усунення.

Поштовхом для ініціації першого  екопроекту стала відома пожежа на нафтобазі структур «БРСМ» під м. Васильковим, яка розпочалась 8 червня 2015 року та тривала до 20 червня 2015 року.

Згідно експертного висновку № 4-20515 від 18 червня 2015 року, наданого ДСНС України, вказана пожежа кваліфікована як надзвичайна ситуація техногенного характеру регіонального рівня (код – 10220НС).

У зв’язку з пожежею розпорядженням Кабінету Міністрів України № 583 від 9 червня 2015 року, створювалась спеціальна Урядова комісія з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Офіційними документами Урядової комісії зафіксовано загибель під час пожежі 6 осіб та травмування 16 осіб; участь у гасінні значної кількості  спеціальних підрозділів та спеціальної техніки; що нафтобаза із-за порушень містобудівного законодавства, правил техногенної, пожежної та екологічної безпеки функціонувала як аварійно–небезпечний об’єкт; що пожежа завдала суттєвої матеріальної шкоди державі; що пожежа мала негативні наслідки для природного довкілля; що пожежа являла загрозу для життя і здоров’я людей кількох населених пунктів із-за близькості нафтобази до військового складу боєприпасів (з авіаракетами), що загроза детонації була очевидною і у разі детонації створився вогняний смерч довжиною 20 кілометрів та шириною 500м, в зону ураження якого потрапляли села Кобці, Крячки, Путрівка, м. Васильків та інші населені  пункти, які цим вогняним смерчем знищувались.

Надзвичайна ситуація, яка виникла через пожежу, з очевидністю мала негативні наслідки  для природного довкілля.

Основні показники екологічного забруднення були документально встановлені і підтвердженні дослідженнями на сертифікованому обладнанні трьома державними установами:

- Державною установою «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва» Національної академії медичних наук України;

- Київським обласним лабораторним центром Державної санітарно- епідеміологічної служби України;

- Українською лабораторією якості та безпечності продукції агропромислового комплексу  Мінагрополітики України (УЛЯБП АПК).

З’ясувалось, що через пожежу понаднормативно шкідливими речовинами (бензапіреном,  свинцем, кадмієм, оксидом  сірки, поліароматними вуглеводнями (ПАВ) забруднена територія у радіусі 15 км.

Причому перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК), особливо по бензапірену,  виявилось не незначним, а багаторазовими (у кілька разів, а в окремих випадках у десятки разів).

Приводом для початку екоправового проекту по зазначеній надзвичайній події явився випадково переглянутий телевізійний репортаж на одному із українських телеканалів, на якому розповідалось про великі пожежі у світі.

У цьому телерепортажі, у т.ч. повідомлялось про аналогічну пожежу на нафтокомплексі в Англії, та що британські юристи заявили позови до компанії власника нафтокомплексу про відшкодування моральної шкоди на користь соціуму, постраждалого із-за порушення права на безпечне довкілля, забезпечивши судовий виграш і відшкодування на декілька десятків мільйонів фунтів стерлінгів.

Причому компанія визнала свою провину і додатково взяла на себе зобов’язання здійснити заходи на відновлення екології регіону.

ПП «Юридична  фірма «Імператив Плюс»  на підставі цього досвіду, оскільки Україна декларує вступ до ЄС та дотримання евростандартів, вирішила реалізувати подібний досвід у нашій країні для того щоб привернути увагу суспільства до порушення екологічних прав в  Україні, що стало б основою для їх усунення.

Аналіз українського законодавства дозволив дійти висновку, що воно дозволяє таку реалізацію (певною мірою воно навіть в багатьох нормах краще за європейське, якби тільки виконувалось).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданого порушенням цього права шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст.  Конституції України кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Під ці конституційні норми адаптовані відповідні положення Цивільного кодексу України та спеціального природоохоронного  та санітарно епідеміологічного законодавства.

При цьому нормативними приписами чітко прописується обов’язок будь-яких осіб (юридичних та фізичних) не завдавати щкоди довкіллю і бути відповідальними за свої дії.

Відшукана була і позитивна судова практика у цьому напрямку за рішеннями Європейського суду з прав людини: «Дземюк проти України» та «Дубецька проти України».

Для визначення розміру моральної шкоди ідеально підійшла зареєстрована з березня 2010 року у офіційному реєстрі Мін’юсту експертно-психологічна методика А.М. Ерделевського.

Вказана методика по зрозумілій математичної формулі дозволяла чітко розрахувати психологам моральну шкоду.

Для юристів юридичної фірми «Імператив Плюс», котрі  відвідали регіон пожежі, було очевидно, що довкілля реально постраждало, а населення пережило психо-емоційний стрес, а отже є підстави для заявлення позовів.

Після усвідомлення теоретично-правової можливості реалізувати проект, розпочалась практична його реалізація.

До його втілення було залучено ряд психологів.

У с. Путрівці було проведено зібрання місцевої громади, на якому роз’яснена сутність проекту та від населення отримана згода на реалізацію.

Путрівською сільрадою для індивідуальної роботи з членами громади по підготовці позовів до суду було виділено сільський клуб, де стали працювати юристи з психологами.

Одночасно юристами ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» через механізм Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпочався збір доказової бази.

Подібна робота тривала  з кінця червня 2015 року до початку жовтня 2015 року.

За цей період висловили бажання заявити позови та надали для цього документи близько 700 місцевих жителів, підтвердивши порушення своїх екологічних прав через завдану пожежею на нафтобазі структур «БРСМ» шкоду природному довкіллю.

Перші позови  заявлені у жовтні 2015 року, решта до весни 2016 року.

Паралельно по цій же технології ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» вирішено було вивчити і інші екологічні ризики в Україні та реалізувати подібні еколого-правові проекти відносно типових еколого-небезпечних об’єктів: функціонування численних сміттєзвалищ та щодо діяльності вугільних ТЕС, парковий ресурс зношеності яких в Україні сягнув 80 %.

За прийнятною для юридичної фірми логістикою для реалізації проектів обирались полігон твердих побутових відходів ВУ ЖКГ Києво-Святошинської райради Київської області (між селами Крюківщина і Тарасівка) та  Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» (м. Українка, Обухівського району).

У процесі правозахисної діяльності через механізми Законів України «Про інформацію» та  «Про доступ до публічної  інформації» досліджені якісні характеристики функціонування цих господарських суб'єктів в аспекті дотримання природоохоронного і санітарно-епідеміологічного законодавства, а також проведені незалежними науковими установами дослідження їх впливу на природне довкілля, життя і здоров’я людей.

Зібрана доказова база підтвердила та зафіксувала масштабні порушення природоохоронного законодавства, екологічних та санітарних нормативів.

Так, зокрема, по полігону ТПВ встановлено, що полігон із-за численних порушень ДБН не може розглядатись як комплекс інженерно-господарських споруд, його експлуатація привела до значного понаднормативного забруднення землі, водних ресурсів, атмосферного повітря, що напряму випливає на рівень захворювання населення (наприклад, середньостатистична онкологія більше у 2,5 рази середньо обласних показників). За науковими дослідженнями шкідливі речовини в надмірних концентраціях потрапили навіть у систему центрального водопостачання.

По суті це відбулася перша перевірка такої якості екологічно- небезпечного об’єкту, оскільки з’ясувалось, що державні контролюючи органи (екоінспекція, санепідемслужба, держбудархінспекція) належним чином своїх функцій не виконували і фіксували «для статистики» тільки незначні порушення.

Після здійснених досліджень за громадськими протестами рішенням Києво-Святошинської районної ради від 7 липня 2016 року полігон закрито для санації.

З метою вирішення питання санації  місцевій владі та Київським обласним владним інстанціям запропоновано  вивчити шведський досвід розв’язання подібних проблем на основі конкретних інженерно-технологічних рішень (Швеція займає перше місце в Європі по екологічній захищеності) та реалізувати його через механізм державно-приватного партнерства.

Підтверджено негативний вплив на природне довкілля зі створенням небезпеки для життя і здоров’я людей від господарської експлуатації Трипільської ТЕС, як типового об’єкта вугільної енергетики.

За офіційними документальними даними Держсанепідемслужби України  викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробничої діяльності  вказаної ТЕС складають 82,8% усіх викидів промисловими підприємствами Київської області. Сумарні викиди за кожний рік складають більше 70 000 тонн 37 видів шкідливих речовин.

Із 77 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 62 організовані джерела, з яких лише 19 обладнані пилогазоочисним устаткування (ПГОУ), що становить 30,6 %.

Кількість складових золошлакованих відходів на площі 140 га сягнула понад 29 млн. тонн.

Вказані золошлаковані відходи стали причиною такого явища, як «пильові бурі», які в спекотну погоду при найменшому вітрі «накривають» м. Українку та навколишні села.

За дослідженнями науковців ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» та ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзеєва Національної академії медичних наук України» в регіоні функціонування ТЕС виявлено понаднормативне забруднення шкідливими речовинами землі, підземних та поверхневих вод (в т.ч. Канівського водосховища), а також атмосферного повітря.

Наприклад, виявлено забруднення з перевищенням 8 ГДК сільськогосподарських угідь арсеном (у народі миш’яком).

Вода Канівського водосховища у районі Українки понаднормативно забруднена сполуками важких металів (міді 2-8 ГДК,  хрому шестивалентного  4-6 ГДК, цинку - до З ГДК, мангану - до 4,8 ҐДК), сполуками азоту, фенолами.

Підземні води в колодязях забруднені кадмієм (до 60 Г ДК), хромом (до 2 ГДК), свинцем (до 4 ГДК), марганцем (до 8 ГДК), нікелем (до 6 ГДК).

У атмосферному повітрі від пиління золошлакових відходів рівень забруднення дрібнодисперсним пилом перевищує гранично-допустиму максимально разову концентрацію у 4-20 разів, а середньодобову граничну концентрацію у 13-65 разів.

У зв’язку з цим атмосфера у регіоні  відповідає ступеням «екстремально забруднена атмосфера», «високо забруднена атмосфера», що є «неприйнятним ризиком пилового забруднення атмосфери».

За хімічним складом до дрібнодисперсного пилу входять, зокрема, до 70% діоксиду кремнію, голкоподібні часточки оксиду цирконію зі  включенням цілого ряду небезпечних речовин, кристали сірки.

За висновками спеціалістів, таке пилове забруднення створює (недопустимий) ризик для населення.

Ці дослідження повністю підтверджені висновком екоаудиту по Трипільській ТЕС від 16 травня 2018 року, який проводився за ініціативою Фонду державного майна України (ФДМУ) у зв’язку з підготовкою ПАТ «Центренерго» до приватизації, шляхом продажу на конкурсній основі контрольного пакету акцій держави.

Екоаудит проводився ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Екозахист».

Причому, як слідує із матеріалів, він проводився на підставі договору № 48/04/18 EZ   від 10.04.2018 року з іноземною компанією «Ernst & Young z ograniczona odpowiedzianoscsa Finance sp.k.»

ПП ЮФ «Імператив Плюс» вказує, що іноземна компанія  «Ernst & Young z ograniczona odpowiedzianoscsa Finance sp.k.» є всесвітньо відомою та брендовою і спеціально рекомендована Україні та ФДМУ для розробки плану, стратегії та контролю за прозорою приватизацією ПАТ «Центренерго».

Екоаудитор (в даному випадку ТОВ Ннаукове-виробниче підприємство «Екозахист») обирався компанією «Ernst & Young z ograniczona odpowiedzianoscsa Finance sp.k.» після скрупульозної аналітики на конкурсній основі.

Отже, якість проведеного екологічного аудиту не може викликати сумнівів.

Ці висновки повністю підтверджують доводи  стосовно протиправного понаднормативного забруднення природного середовища регіону  проживання соціуму  виробничою діяльністю Трипільській ТЕС.

При цьому структурно аналітично простежується, що цими висновками:

- підтверджені всі фактичні дані, які приводяться  у позовах при розгляді судових справ;

- наведені нові фактичні дані, які посилюють доказову базу.

Ця доказова база збільшилась із-за того, що екоаудитор отримав змогу дослідити  всю без виключення діяльність Трипільської ТЕС з доступом до виробничої бази  та до всієї технічної та виробничої документації.

З огляду на результати екоаудиту, у зв’язку з потенційно високою ймовірністю задоволення заявлених екологічних  позовів, до умов приватизації внесені зміни, відповідно до яких держава гарантувала потенційному інвестору відшкодування присудженої шкоди соціуму, якщо такі судові рішення будуть прийняті.

За зібраною доказовою базою пред’явлено  групові позови про відшкодування моральної шкоди:

- до Києво-Святошинського райсуду Київської області  до ВУЖКГ Києво-Святошинської райради та Києво-Святошинської райради Київської області;

- до Обухівського райсуду Київської області  до Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго».

По розрахованими психологами європейськими методиками сум матеріального відшкодування моральної шкоди  загальні суми позовних вимог склали:

- до структур «БРСМ» - 1 391 891 200,00 грн.

- до Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго»  - 1 843 695,00 грн.

- до Києво-Святошинського ВУ ЖКГ та Києво-Святошинської райради Київської області – 55 411 000,00 грн.

При пред’явленні позовів за надання правових послуг від населення будь-які кошти свідомо не отримувались (економічний ефект розраховувався у залежності від реальних результатів робіт – процент від виграних справ і реально компенсованих коштів).

Навпаки, при пред’явленні позовів до структур «БРСМ» та до Києво-Святошинського ВУ ЖКГ за позивачів  у 2015-2016 роках сплачувався судовий збір (0,4 % від мінімальної зарплати, що у той період становило 540 грн., на сьогодні судовий збір встановлено у розмірі 0,4 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте у подальшому була розроблена правова технологія, яка дозволяє будь-якого позивача  по цій категорії позовів звільнити від сплати судового збору, яка успішно реалізована по позовам до Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» та підтримана Апеляційним судом Київської області.

Судові розгляди за пред’явленими позовами є достатньо складними і продовжуються.

Позови по проекту «БРСМ» розглядаються у 10-ти провадженнях, по проекту Трипільська ТЕС також у 10-ти провадженнях, по проекту «Полігон ТПВ у с. Крюковщині» у одному проваджені.

Позови такої категорії в Україні ще  ніколи не заявлялись.

Суддівський корпус ментально виявився неготовим  до їх розгляду, протидія була колосальною.

Однак тенденції спротиву зламуються.

При цьому майже головним фактором явилось те, що позови заявлені масово, що ускладнило «вирішення питань» відповідачами через корупційну складову.

Станом на сьогоднішній день після трирічного розгляду отримано 5-ть позитивних судових рішень по проекту «БРСМ».

Суми до відшкодування присуджені відносно невеликі ( у діапазоні від 60 тис. грн. до 180 тис. грн.) по відношенню  до позовних вимог.

Однак, ці рішення розцінюємо як революційні.

Вперше в Україні громадяни України реально захистили своє конституційне право на безпечне для життя і здоров’я природне довкілля.

Причому одна із справ вже знаходиться у Верховному Суді.

Структурами «БРСМ» касаційна скарга на судове рішення подана із вмотивуванням незаконності взагалі, стороною позивачів – із-за невеликої суми відшкодування.

Якщо Верховний Суд прийме рішення на користь позивачів, в Україні буде встановлено новий правовий стандарт по захисту екологічних прав громадян України.

По решті судових провадженнях судові розгляди продовжуються.

У 2018 році ПП «Юридичною фірмою «Імператив Плюс» в Україні (Київської області) розпочато 4-й ексклюзивний екоправовой  проект.

Цей проект направлений на протидію протиправній діяльності, яка шкодить екології, ТОВ «Комплекс Агромарс», (торгова марка «Гаврилівські курчата»).

У зв’язку з численними порушеннями правил техноекобезпеки стосовно власників та менеджерів вказаного бізнесу ГСУ Національної поліції України зареєстровано кримінальне провадження № 12014110150001095 за ознаками цілої низки тяжких злочинів, з констатацією, що вони вчинені злочинною організацією.

У зв’язку з достатньо активним  розслідуванням (що явно нетипово для України)  ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» здійснюється підтримка слідства.

Позови по цьому проекту нами заявляються не у порядку цивільного судочинства, а безпосередньо у кримінальному провадженні з визнанням відповідних осіб цивільними позивачами.

Крім того, стосовно цих осіб подаються заяви про визнання їх потерпілими з забезпеченням процесуального оформлення такого статусу.

Суть ідеї проекту полягає у створенні для слідства «захисного щита» із потерпілих та цивільних позивачів. «Задушити» кримінальне провадження при наявності, наприклад кількох сотень, а за сприятливих умов і тисячі позивачів та потерпілих, буде неймовірно складно для будь-кого.

На сьогоднішній день у кримінальному провадженні визнані цивільними позивачами і потерпілими вже понад 300 осіб.

Цивільні позови заявлені на суму близько 700 млн. грн.

Висновок-резюме

Трирічний досвід реалізації в Україні ексклюзивних екоправових проектів дозволяє здійснити висновок, що незважаючи на прогнозовані об’єктивні складнощі (боротьба за екологію – по суті боротьба з корупцією),  реалізовувати подібні проекти все таки можливо.

В Україні є очевидний суспільний запит на належну екологію.

На наше переконання, реалізація екоправових проектів вже тільки у запропонованому форматі, коли буде забезпечуватись дія принципу, що забруднювач має платити соціуму за завдану шкоду, створюватиме умови для привернення уваги суспільства до сутності екопроблем, сприяючи їх усуненню.

При цьому, зважаючи на катастрофічний стан з екологією у нашій країні, сповідуючи філософію, що «спасіння втопаючих має бути справою рук самих втопаючих», ПП ЮФ «Імператив Плюс» прагне досягти мети, щоб рух по заявленню  подібних екологічних позовів в Україні став  масовим та вважає, що монополії на екоправову діяльність бути не може.

У т.ч. для поширення свого досвіду ПП ЮФ «Імператив Плюс» розпочато створення мобільної екоправової школи.

З повагою,

директор

ПП ЮФ «Імператив Плюс»                                 О.В. Лупейко

13.11.2018 р.